Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

6 причин, чому тестування вашої дитини не відображає реальні здібності

Тест IQ

На жаль, практика показала, що тести мають безліч «слабких місць», що підривають нашу до них довіру. І причина — у тому, що інтелектуальна діяльність людини не вичерпується тим колом проблем, які ставлять або мають на увазі тести.

Висновок же в результаті тестування робиться глобальний: випробуваний володіє високим, середнім або навіть — низьким інтелектом! Однак, підчас успішне виконання тесту свідчить лише про здатність вирішувати тестові завдання і не більше. Крім того, у тестів є й інші «хвороби».

6 серйозних недоліків тестової системи

1. Тести влаштовані так, що помилка розцінюється як нездатність тестованого виконати завдання. Насправді ж, якщо людині вчасно про це повідомити, вона повернеться до задачі, і може помилку виправити, як воно, власне і буває в житті. Досвід у проходженні тестів грає важливу роль: «фанат» психологічних випробувань, знаходиться в більш вигідному становищі, ніж новачок.

2. Між іншим, на результати виконання тесту впливає маса побічних чинників, які врахувати неможливо. Наприклад: розумова працездатність і самопочуття випробуваного, його мотивація й стать людини, яка поставила завдання. Більшість тестів дається «на час», що пригнічує випробуваного, особливо — дитину.

3. На результати тестування впливає ставлення людини до процедури. Простіше кажучи: якщо людині все одно, яким буде результат, не буде старатися. Ясно, що дитина залишить без відповіді складні завдання, а сума балів за прості не забезпечить високу фінальну оцінку. Якщо ж людина хвилюється, накручена, «кров з носу» хоче пройти тест успішно, вона відчуває інші труднощі: не може сконцентруватися, помиляється через поспіх, через це — ще більше нервує. Низький результат забезпечений. Успіх у будь-якій справі можливий при оптимальній мотивації. У психологічній науці це правило отримало назву закону оптимуму мотивації Еркс-Додсон.

4. У результаті тестування випробуваний отримує суму оцінок, кожна з яких дається лише за кінцевим результатом, без урахування якісної своєрідності розумової діяльності. «Що» в будь-якому тестуванні переважає над «Як» — це ще один серйозний мінус тестів.

5. Не можна забувати, що в основі будь-якого тесту лежить ідея його творця про те, що ж таке інтелект, і саме ця конкретна людина (автор тесту) визначає, яким чином мають бути підраховані результати тестування. Зрозуміло, наскільки суб’єктивним може бути таке вимірювання IQ вашої дитини.

6. І, нарешті, так званий високий IQ ще не свідчить про яскраві прояві розуму у творчому, професійному, та й просто життєвому сенсі.

Масштабні дослідження показали експериментально, що фактор IQ і розвинені творчі здібності ніяк не пов’язані між собою. Між іншим, творчі здібності потрібні в багатьох видах діяльності, чого про позахмарне IQ сказати ніяк не можна: високий показник стане у пригоді лише в академічній науці, де без креативності, до речі, теж ніяк не обійтися.

Так, більшість високоінтелектуальних людей отримують високі оцінки при тестуванні на рівень інтелекту. Але це не означає зворотного — що всі, які отримали високі оцінки, є високоінтелектуальними людьми. Чи не означає це і того, що люди, які не отримали високих оцінок, не володіють високим рівнем інтелекту? Це означає лише те, що ці тести не відображають справжній рівень інтелекту.

Ваш інтелект відображає те, чим ви займаєтеся в цьому житті.

Що б ви обрали — мати дитину, яка нічого не вміє робити, але отримує 150 балів при тестуванні, або дитину, яка у віці чотирьох років справляється з завданнями восьмирічної?

Єдиним справжнім тестом на перевірку того, що з себе представляють наші діти, є те, що вони можуть робити і роблять.

Тільки в цьому і полягає реальне значення коефіцієнта інтелекту. Запевняю вас, що будь-яка мати набагато краще знає як сильні місця у розвитку своєї крихітки, так і напрямок, в якому краще рухатися.

Автор: Поліна Гавердовська

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас