Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитячі віршики до Дня Святого Миколая (частина друга)

Вірші про Миколая

ВІН ХОДИТЬ

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата,
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

Синочку, лише пригадай,
Це добрий Святий Миколай.
С. Майданська

ЛИСТ ДО ЧУДОТВОРЦЯ

Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров´я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
В. Багірова

ЇДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Забілів снігами гай -
Їде святий Миколай!
Коло нього на крилятах
Синьоокі янголята.

Хоч надворі зимний час,
Не забув Святий про нас,
В кожнім мешканні дитинці
Гарні він дає гостинці.

Просим ми Тебе, Владико!
Втіху нам зроби велику,
Радість нам найбільшу дай:
Звесели наш Рідний Край!

ПРОХАННЯ ДО МИКОЛАЯ

Миколаю святий, Миколайчику!
Не для себе прошу я, для зайчика,
Бо про мене дбає родинонька,
Ну а він, мабуть, сиротинонька.

У садочок прибігав — хвіст куценький
Та від холоду тремтів — був босенький.
Чоботята подаруй ти м´якенькі,
Щоб було йому у лапки тепленько.

Усміхнувся Миколай, Миколайчик:
— З подарунком буде хлопчик і зайчик,
Та благословенна родинонька,
Де зростає чуйна дитинонька.
Леся Вознюк

ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край.
Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай?
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив,
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?»
— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти,
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом — подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!
Л. Полтава

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Снігом, снігом та ледами
Ген здалека йде в наш край,
Йде з гостинцями, дарами
Преподобний Миколай.

А за ним — наш Ангел рідний
Йде крилатий в постільцях,
Він везе дарунки пишні
На новеньких саночках.

Ждуть на ті небесні дари
Українські діточки:
Кожушок потрібний Насті,
Степанкові — чобітки.

Павлик шапочки не має,
Гнат — ні зшитків, ні книжок,
Андрійкові здався б конче
Хоч маленький сердачок.

Діти шепчуть: «Ой, якби ж то
Миколай нас не забув!
Ой, якби ж то й нашу хату
Він відвідав, не минув.

Щоб ми всі пішли до школи
Й не боялись морозця,
Щоб не бракло нам ніколи,
Що потрібне до життя».

І зітхає Ангелятко —
Й сумно так Святий сказав:
«Годі всіх обдарувати,
Хоч би все роздав, що мав.

Але будемо просити
Матір Божу в небесах,
Щоб зіслала все, що треба,
Для дітей в сільських хатах».
Ю. Шкрумеляк

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

На небі зорі, зорі,
Поля снігами занесло,
В киреї білій все село,
А місто в світла морі.

По полі вітер віє,
Що вирвався десь з-поміж лоз,
По селах тріскотить мороз,
Але в дітей надії.

У місті та по селах
Сплять діточки у постелях,
І усмішка в них на устах
Щаслива та весела.
В сні бачать: білі коні
З санками мчаться попід гай,
В санках святитель Миколай,
Санки дарунків повні.

Ось коні вже край хати,
Вже Миколай у хату йде,
Діткам під подушки кладе
Даруночків багато.

В хатині чи в покою
Спиняється Він ще на мить
І діточок благословить
Правицею святою:

— Ростіте, любі діти,
Минайте всі дороги злі,
Для Бога й рідної землі
Хай шлях один вам світить!

А рано, як світає,
Під подушкою вмить рука
Дарунків гарних вже шука
Святого Миколая.
Р. Завадович

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ НАД СЕЛОМ

В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.

— Ми ж всі три вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.

Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.

І сказав молодший янгол:
— Може, в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?

Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:

— Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про вкраїнську дітвору,
Як з Святого вийшов Двору.

Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
Їхні смутки, їхні жалі.

Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.

Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.

Хай віднині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.

В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі.

Так промовив Свят-Микола,
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.

І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два пірця із крил зронили.
Ю. Шкрумеляк

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні — сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

В хаті мати срібну пряжу...
На печі дід плечі гріє:
— Діти, я вам щось розкажу
Про царевича та змія.

За хатами на смереках
Віє вітер срібнодзвонно:
Їде, їде хтось здалека,
Мов санками пароконно.

Ні, не коні — білі крила
Мають легко над санками,
Їде, їде... Хтось ще вила
Тягне ззаду з ланцюжками.

І смереки в хату: «Їде».
Аж каганчик стрибнув вгору.
«Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!»

Хтось святий в шибки заглянув,
Аж у хаті ясне сонце!
«Мамо! Ненечко кохана!
Вже Янголи під віконцем!»

А смереки за хатами
І тополі — де стодола:
«Їде, їде саночками
Тут до нас Святий Микола».
А. Курдидик

І НА ДРУГИЙ РІК ПРИЙДИ, ДОРОГЕНЬКИЙ МИКОЛАЮ

Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах,
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
...Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато...
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.
З. Филипчук

За матеріалами doshkolenok.kiev.ua

Попередня частина

Наступна частина

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитячі віршики про овочі


Ось зелені та цупкі
На городі ОГІРКИ.
Довгі, соковиті,
Бадиллям повиті.
***

Дитячі віршики про маму (частина друга)

ЛЮБІЙ МАТУСІ

Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.

Дитячі віршики про маму (частина перша)

МАТІНЦІ

Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,