МамаТато

[Анютка]

Моя донечка ще надто маленька щоб її бити, але ми з чоловіком вже задумувались над цим питанням. Якщо інші методи не діють, то що краще: вдарити чи дозволити вилізти собі на голову?

Мене і сестричку, наприклад, мама била а тато ставив в куток. Що мені більше подобалось? Куток: бо в кутку я стояла: і подумки казала татові всі бридоти, які могла вигадати, а коли мама била, просто кричала поголосніше, щоб дала спокій. Хоча сестричка якраз весь час відведений на стояння в кутку, нила і причитала, щоб її відпустили. Мабуть треба враховувати темперамент дитини.

І головне: дитина повинна усвідомлювати провину--під час покарання вона повинна відчувати сором, а не злість чи приниження, тому може краще взяти себе в руки і пояснити ніж звинувачувати маля, що воно вас виводить?

[Уляля]

Наказувати і бити це дві великі різниці! Інше питання в тому, чи правильно ти це робиш... Моя помилка в тому, що я наказую, а за секунду жалію-серце стискається від дитячих сліз, і от результат - моя дитина не сприймає мої зауваження серйозно. Зовсім інша справа, коли з сином"спілкується " чоловік

[aronskaya]

Наказувати і бити це дві великі різниці! Інше питання в тому, чи правильно ти це робиш...

А як правильно на вашу думку?

[Уляля]

Дитина повинна розрізняти для себе тон , з яким батьки до неї звертаються. Всі їхні дії повинні бути послідовними-нелогічно накричати чи хляпнути по памперсу, і тут же зацьомати, бо шкода стало. Малюк відчуває, що в тому, що він не слухається, нема нічого страшного, відповідно,ігнорує будь-які зауваження старших.

[aronskaya]

Так, непослідовність у поведінці батьків дитина помічає одразу і починає на цьому "грати".

[Skivka]

Бити дитину не можна ніколи, це моя власна думка. І немає різниці який темперамент є в дитини, мами, про що ви кажете, що ви тут обговорюєте? Людині дано слово, щоб вона ним користувалась, а не була подібна тварині, як щось не подобається, то одразу бити. На мою дитину моя рука не підійметься, бо я не хочу щоб вона втратила довіру й любов до мене. У мене батько бив мене ременям часто коли я навіть не розуміла причини, видно просто йому набридала наша з братом галаслива гра, і я як старша отримувала порцію його роздратованості. І результатом стало те, що я чекала з нетерпінням коли він піде на роботу, ніколи не зверталась до нього за порадою, й досі не можу спілкуватись з ним вільно, як з рідним батьком.
Навіть коли дитина не розуміє що вона накоїла до останнього намагайтеся пояснити що було зроблено не так, мами, терпіння вам!

[Гість]

як хтось тут вже сказав, існує величезна різниця між "бити" і "виховувати". Я "за" тілесні покарання, але тільки за умови дотримання кількох важливих правил: дитину можна фізично карати тільки за певні свідомі вияви непослуху, шльопати можна тільки по попі, не можна бити руками, дитина повинна знати, за що її покарано, шльопати можна лише після пари усних попереджень (а не заскочивши зненацька), після покарання (і це найголовніше) - обняти, поцілувати і сказати, наскільки ти сильно її любиш, що тобі боляче її карати, але доводиться це робити заради ж її добра.
Інколи краще шльопнути по попі, щоб дитина зрозуміла, що від неї хочуть, аніж вона кудись залізе і скалічиться.
І, звісно, карати дитину треба лише коли сам спокійний і не розлючений, знервованість батьків - не кращий помічник у вихованні.

[romanna]

ніколи ще не била дитину, намагаюся все роз*ясняти впевненно та внятно і головне спокійно, шоб дитина зрозуміла шо так родити не слід

[Irishka]

Інколи можу шльопнути по попі, а так щоб бити - вважаю це зайвим.
До того ж на мою думку будьяке рукоприкладство батьків свідчить тільки про те, що вони не зуміли пояснити дитині свою точку зору так, щоб він зрозумів її та послухався.

[Atlika]

Мене в дитинстві не били, могли в кут поставити, щось не дозволити робити чи брати, але фізично не карали.
Мені здається, що якщо бити дитину, рано чи пізно вона може відповісти батькам тим же, як ви вважаєте?

[Rediska]

Бити дитину не можна ніколи, це моя власна думка. І немає різниці який темперамент є в дитини, мами, про що ви кажете, що ви тут обговорюєте? Людині дано слово, щоб вона ним користувалась, а не була подібна тварині, як щось не подобається, то одразу бити. На мою дитину моя рука не підійметься, бо я не хочу щоб вона втратила довіру й любов до мене. У мене батько бив мене ременям часто коли я навіть не розуміла причини, видно просто йому набридала наша з братом галаслива гра, і я як старша отримувала порцію його роздратованості. І результатом стало те, що я чекала з нетерпінням коли він піде на роботу, ніколи не зверталась до нього за порадою, й досі не можу спілкуватись з ним вільно, як з рідним батьком.
Навіть коли дитина не розуміє що вона накоїла до останнього намагайтеся пояснити що було зроблено не так, мами, терпіння вам!

Узнаю свое детство Skivka, согласна с тобой на все... 200%!!!!!!

як хтось тут вже сказав, існує величезна різниця між "бити" і "виховувати". Я "за" тілесні покарання, але тільки за умови дотримання кількох важливих правил: дитину можна фізично карати тільки за певні свідомі вияви непослуху, шльопати можна тільки по попі, не можна бити руками, дитина повинна знати, за що її покарано, шльопати можна лише після пари усних попереджень (а не заскочивши зненацька), після покарання (і це найголовніше) - обняти, поцілувати і сказати, наскільки ти сильно її любиш, що тобі боляче її карати, але доводиться це робити заради ж її добра.
Інколи краще шльопнути по попі, щоб дитина зрозуміла, що від неї хочуть, аніж вона кудись залізе і скалічиться.
І, звісно, карати дитину треба лише коли сам спокійний і не розлючений, знервованість батьків - не кращий помічник у вихованні.

Бред!!! Наверное потому и под Гостем и оставил(-ла) это сообщение? Отлупить, а потом пожалеть и сказать мне больно тебя наказывать!!!! :bugaga: И какой от этого эффект? А главное быть спокойным: подойти и сказать - сейчас я буду тебя наказывать :bugaga: Садизм какой-то :shock2:

Насилие порождает насилие!!! Вообще дико наблюдать, когда родитель ударил по ручке малыша за то, что он ударил кого-то со словами: "Нельзя биться!". А сам противоречит сам себе. Как ребенку определиться, почему драться нельзя, а мама\папа ударили по ручке (попе). Ну да это другая тема уже

[Натуся]

Ввважаю що дітей бити взагалі не потрібно, це принижує не тілки їхню гідність, але і свою. Це прояв своєї слабкості, в тому що ми не можемо нормльно довести дитині, що цього не можна робити. Мене била мати, але я думала, що коли в мене будуть мої діти, я не буду їх бити взагалі. І тепер цього не роблю

[Вікуся Т.]

Бити дітей - взагалі неприпустима для мене річ. Вони такі малі та беззахисні і ще прикладати руку над ними?-Ні!!! Тай зненавидять вони батьків швидше тих, які битимуть їх. Мене особисто не били - принаймні я такого не пам*ятаю, тому і своїх дітей стараюся виховувати без ременя.
Зрештою, були б ми у якійсь розвиненій європейській державі чи Америці - такого питаня взагалі б не виникало, адже за такими справами взагалі дивляться відповідні органи! А батьків, які б*ють своїх дітей відповідно наказують...

[svetohek]

Бити дітей - взагалі неприпустима для мене річ. Вони такі малі та беззахисні і ще прикладати руку над ними?-Ні!!! Тай зненавидять вони батьків швидше тих, які битимуть їх. Мене особисто не били - принаймні я такого не пам*ятаю, тому і своїх дітей стараюся виховувати без ременя.
Зрештою, були б ми у якійсь розвиненій європейській державі чи Америці - такого питаня взагалі б не виникало, адже за такими справами взагалі дивляться відповідні органи! А батьків, які б*ють своїх дітей відповідно наказують...

Ми нажаль не в Америці, а випадки де батьки прикладають силу до
дітей непоодинокі. В стані роздратованості можна наробити багато біди.Насамперед це відібється на психіці дитини.Тому я протів таких покарань. Потрібно старатися дитині пояснити що вона робить неправильно.

[Емма]

За особистим досвідом можу сказати- фізичне покарання потрібно у віці 2-4 років. Тут дуже багато пишуть про пояснення дитині ,а як пояснити коли вона тебе не слухає і просто біжить під машину.наприклад? Ви думаєте 2річна дитина зрозуміє,що вона буде травмована,чи ще щось? Буде боляче-асоціюється в такому віці з "бубою" на пальчику,бо з іншим ще не стикалась. І про моральну сторону-з такого віку ще не відкладається в постійну пам"ять.
Зате тепер моїй старшій,після к-кох пояснень про невірність її поведінки, я говорю "ще раз повторю-получиш по попі". Зразу діє. А надалі планую (і вже потроху втілюю) використовувати обмеження та заоохочення. Не зробиш те чи те -не отримаєш те,що просила.Чудово діє,бо вона вже добре розуміє про що з нею говорять і (головне!) пам"ятає це довше,ніж к-ка хвилин.
Меншому застосовую рідко профілактичний шльоп. Буває,коли він дряпається на телевізор і на всі мої "злізь,впадеш,вдаришся,не можна,мама буде плакати і т.д." не звертає ніякогісінької уваги. І в такому віці за педагогікою використовується якраз відволікання,але є вперті діти.А як інакше донести дитині що того не можна хоча б заради власної безпеки?