МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: Хорошая)

Чи хотіли б ви, щоб чоловік був присутній на ваших пологах?

Це дуже допомогло б мені
47
64%
Я краще побережу його нерви
21
29%
Не знаю
5
7%
Аватар користувача
дякуючі kompot
#6186
Anpa4ino писав:
замітьте - не забобон, а ПОВІР Я
повірте філологу повір"я і забобон - синоніми, тобто слова, що означають одне й те саме..
а на пологи однозначно краще чоловіка брати
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6189
kompot писав: а на пологи однозначно краще чоловіка брати
якщо виявить бажання, думаю, примушувати краще не треба...


забобон чи повір я - нема великої різниці, але раз так повелось, отже про це свідчить багатовіковий досвід народу. Отже, в це вкладений якийсь певний смисл. Не дарма ж люди так кажуть....
Аватар користувача
дякуючі Mirra
#6192
Anpa4ino писав:
kompot писав: а на пологи однозначно краще чоловіка брати
якщо виявить бажання, думаю, примушувати краще не треба...

Правильно, не нужно. Но уговорить поити вместе на лекции о совместных родах полезно!
Мой, теперь постоянно спрашивает делаю ли я упражнения которые показывали, тренирую ли я дыхание, всё ли я собрала если вдруг надо будет ехать в роддом! Такой перемены я если чесно не ожидала! А сегодня утром спросил: "Ну вот ты родишь, а мне куда идти?" я: "Домой, кушать и спать!" :hihihi:
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6218
Mirra писав: А сегодня утром спросил: "Ну вот ты родишь, а мне куда идти?" я: "Домой, кушать и спать!" :hihihi:
мій після того як я народила ще 2 години був зі мною в родзалі(у нас так практикується - дві години не рушити мати і дитину з місця, щоб вони познайомились), ми довго сміялись, бо не могли малому вручити в рот цицю - він був такий смішний! А потім, коли нас перевезли в палату і я встала з кушетки, щоб на ліжко перелягти - з мене як хлюпнуло крові прям на підлогу, то він ще й поприбирав все - було до сліз приємно! А коли вже вляглась, то він ліг зкраю ліжка коло мене і гладив по голові. Зараз ми не живемо разом, і я не знаю, чого в нас через 3 місяці так зіпсувались відносини, але той день - це дійсно НАЙЩАСЛИВІШИЙ день в моєму житті. Нехай яким би не був мій чоловік, але тоді він був СПРАВЖНІМ мужчиною і я цього ніколи не забуду...
Аватар користувача
дякуючі Inneska
#6264
Anpa4ino писав:
Mirra писав: А сегодня утром спросил: "Ну вот ты родишь, а мне куда идти?" я: "Домой, кушать и спать!" :hihihi:
мій після того як я народила ще 2 години був зі мною в родзалі(у нас так практикується - дві години не рушити мати і дитину з місця, щоб вони познайомились), ми довго сміялись, бо не могли малому вручити в рот цицю - він був такий смішний! А потім, коли нас перевезли в палату і я встала з кушетки, щоб на ліжко перелягти - з мене як хлюпнуло крові прям на підлогу, то він ще й поприбирав все - було до сліз приємно! А коли вже вляглась, то він ліг зкраю ліжка коло мене і гладив по голові. Зараз ми не живемо разом, і я не знаю, чого в нас через 3 місяці так зіпсувались відносини, але той день - це дійсно НАЙЩАСЛИВІШИЙ день в моєму житті. Нехай яким би не був мій чоловік, але тоді він був СПРАВЖНІМ мужчиною і я цього ніколи не забуду...

Аж сльози нагорнулися. Мені здається все ще буди у вас добре, бо ваш день пологів показав як ви друг друга кохаєте і які ви рідні, а у кожного у житті бувають миттєви знегоди
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6277
Inneska, дякую, що ви така позитивнв людина із позитивним поглядом на майбутнє. Навряд чи ми будемо разом, все зайшло надто далеко після народження сина. Перших два тижні все було, ніби, як і раніше, він навіть допомагав мені груди розмасажувати і зцідитись перших пару раз, коли мені було дуже боляче, і спеціально не ходив на роботу, поки я лежала в лікарні, щоб не віддавати дитинку, якій 2 тижні бабусям-дідусям. Все змінилось, коли я повернулась з лікарні, а краще мені не ставало(якщо вам буде цікаво, то зайдіть в тему де гінеколог дає консультації, почитаєте мої біди на 40-вій стор.), коли я була безсила із постійною температурою, при цьому ще й дитинка прихворіла, ямусила бігати в університет - він як взбісився - міг називати нехорошими словами, штурхнути, просто морально принизити..... і все це при нашій дитині. Я терпіла 2,5 місяці, а потім після багаточисленних мирних розмов, прохань, підлаштовувань під нього, навіть підлизувань, закривання на все це очей ( я перепробувала усі можливі і неможливі варанти, щоб не дратувати його) мені увірвався терпець і поки його не було вдома зібрала всі речі, забрала нашого сина і пішла.

він каже, що досі любить, але " это ли називается любовью?????"
Аватар користувача
дякуючі Tasja
#6288
Я народжувала з чоловіком і чесно кажучи його присутність в пологовій залі мені дійсно допомогла. Після народження донечки він дві години був з нами в залі, а потім всю ніч провів в палаті і кожен день, який ми були в лікарні, був з нами, піклувався. Я мала можливість відпочити. :)
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#6323
А я не перестаю дивуватись свекрусі: :[ "Я бачила по телевізору, екстрасенс розказував людям, які звонять, що не можна, щоб тато був при пологах-портить дитині ауру, і такі діти не доживають до 40 років.". Ну як тут не матюкнутись-лікарі , акушери і санітарки, які лише думають скільки їм грошенят перепаде, ауру не псують, а тато своїй рідненькій дитині ауру псує!!! :banzai:
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6325
Анютка писав:А я не перестаю дивуватись свекрусі: :[ "Я бачила по телевізору, екстрасенс розказував людям, які звонять, що не можна, щоб тато був при пологах-портить дитині ауру, і такі діти не доживають до 40 років.". Ну як тут не матюкнутись-лікарі , акушери і санітарки, які лише думають скільки їм грошенят перепаде, ауру не псують, а тато своїй рідненькій дитині ауру псує!!! :banzai:
яке ж тут псування аури??? Мій чоловік самий перший побачив нашого сина, допомагав акушерці його важити і міряти, вдягти, застелив йому цю корзину, яка в палаті стояла - у них зараз любов безумна! Він зрозумів, якою ціною створене нове життя!

А от у подруг моїх ні в одної чоловіки не були на пологах - хоч би один вночі до дитини встав, чи ввечері з роботи додому біг - стоять піво попівають і сигаретку пошмалюють, на вихідних в більярди ходять. Кажуть, нахай підросте, бо зараз не понімаю, що з ним робити..

То оце не псування аури дитині, коли батько балбєсіна?!
Аватар користувача
дякуючі helgusya
#6342
А в мене чим ближче наближається день пологів, тим більше я для себе розумію: мужчині в пологовій залі не місце!!! Мабуть, якби навіть мій чоловік хотів бути присутнім, я б була проти!
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6343
helgusya писав:А в мене чим ближче наближається день пологів, тим більше я для себе розумію: мужчині в пологовій залі не місце!!! Мабуть, якби навіть мій чоловік хотів бути присутнім, я б була проти!
відмовите йому якщо попроситься бути присутнім? Я теж так думала всі 9 місяців, але вийшло як вийшло і я не шкодую. В мене це просто як щасливий збіг обставин.

якщо він виявить бажання, я б не відштовхувала - може це для нього важливо?

друге діло, що мій чоловік також до останьої хвилини казав: я тут, поки в тебе перейми - коли "все" почнеться - я вийду, я не витримаю цього". Витримав! + до всього, сказав, що нічого страшного в цьому нема, бо йому ну вже такого мужики понарозказували... Знаєте, і імпотентом не став. Пле якщо мужчина упорно цього не хоче бачити - це його право, значить не треба, хто його знає, як це вплине на їхню вразливу слабку психіку :hihihi:
Аватар користувача
дякуючі helgusya
#6348
Ще на початку вагітності мені хотілося, щоб чоловік був присутнім, а чим далі... Він також не хоче бути присутнім, каже, що не готовий до такого. Такщо питання відмови чоловікові бути присутнім відпало само собою. Я не можу сказать, що категорично проти спільних пологів, це особиста справа кожного! Але мені б не хотілося, щоб чоловік мене бачив такою.
А ви молодці, що пішли на спільні пологи! Ви пройшли це разом і щасливі з цього! - думаю це головне! :)
Аватар користувача
дякуючі Mirra
#6349
helgusya писав:Ще на початку вагітності мені хотілося, щоб чоловік був присутнім, а чим далі... Він також не хоче бути присутнім, каже, що не готовий до такого. Такщо питання відмови чоловікові бути присутнім відпало само собою. Я не можу сказать, що категорично проти спільних пологів, це особиста справа кожного! Але мені б не хотілося, щоб чоловік мене бачив такою.
Мой муж тоже категорически отказывался от присутствия на родах и я его прекрасно понимаю! Но после того как мы вместе сходили на лекции о партнерских родах и там показали 2 фильма с участием мужей, мой супруг изменил свое мнение! Даже если не пойдет, то по крайней мере он знает, что со мной нужно будет делать в случае чего.
Объясните, что для вас это важно (хотя бы пойти послушать лекции)! А дальше как пойдет!
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6352
мені було дуже приємно, коли ми приїхали до пологового будинку, поки в мене були перейми ми разом ходили по коридору, а коли прийшов час іти до родзалу, бо мене вже конкретно "приперло" і лікар спитав чи буде чоловік присутнім на пологах, бо треба щоб хтось допомагав(були стрімкі пологи),то чоловік сказав, що він буде і попросив бахіли, бо перевзувачки не брав. Я була шокована! Він дуже боїться вигляду крові
Аватар користувача
дякуючі angel
#6369
ми з чоловіком чекаємо дитину)) і він сам проявив ініціфтиву бути присутнім на родах. я знаю що він переживає ,але з нетерпінням чекає появи малюка))
  • 1
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 14

Недавно я наткнулся на сайт, который полностью пер[…]

це так

Привіт

Помощь юриста

привіт

Ще більше корисного та цікавого!