МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

ранній розвиток, методики виховання

Модератор: Хорошая)

#2966
Зараз до моди сучасних мам дуже добре увійшло поняття - ранній розвиток....Починаємо займатися з дитям з напівроку - Доман, Монтессорі, Зайців і тому подібне Як ви вважаєте, ранній розвиток - помилка або необхідність? по яким методикам займаєтеся ви?і з якого віку?
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#2974
А що ви маєте на увазі, говорячі про ранній розвиток? Що дають ці методіки? З якою метою це робиться, бо нас виховували звичайно і ось мені також цікаво це насамперед потрібно дитині чи це просто данина моді?
дякуючі Irishka
#2976
А от мені цікаво, чи багато з прихильників раннього розвитку дітей знають, що всі ці методи спочатку були придумані для діток з затримкою розвитку, для діток з травмами голови і т.д.? І тільки потім хтось став застосовувати ці методи на здорових дітях.
І ще. Чи знають, що з точки зору нейропсихології, в перші роки життя більш активно розвивається праве півкуля кори головного мозку, яке відповідально за розвиток емоцій, уяви, творчості. Рання стимуляція лівого півкуля, відповідального за розвиток формально-логічних функцій призводить до того, що у дітей потім спостерігаються труднощі у спілкуванні, обмеженість уяви (багато знають, але мало вміють) З цього приводу є цікаві згадки у А. Л. Сиротюк.

Взагалі я вважаю що всі ці "школи раннього розвитку" потрібні батькам, а не дітям. Це батьки потім можуть гордо розповідати друзям / знайомим "а ось ми нашого віддали туди-то і туди-то, так ви не уявляєте, він уже вміє тото і тото". А дитині все це і даром не потрібно.
Аватар користувача
дякуючі Inneska
#2986
Irishka писав:А от мені цікаво, чи багато з прихильників раннього розвитку дітей знають, що всі ці методи спочатку були придумані для діток з затримкою розвитку, для діток з травмами голови і т.д.?
Так, я це знаю у Домана читала.

А дань це моді чи ні? Я не педагог. багато що не розумію...сама спочатку гадала, що це знущання над малими дитьми....ну як це вчити читати у 6 місяців. але спробовала і от що можу сказати - моя дитина це любе!!! їй дуже подабаються карточки Домана (Вундеркинд з пелюшок, Говорим з пелюшок), яскраві презентації Бебі Енштейн). Насправді зараз побачити результат - тобото читання неможливо.

Я розсудливо відношуся до будь-якої методики і розумію, що учити читати в настільки юному віці - це не стільки вчення конкретно читанню, скільки загальний розвиток дитини. Не поважно, що саме ти робитимеш і по якій методиці, чи то це буде Доман, чи то Монтессорі, чи то ти просто показуватимеш, розповідатимеш свому малюку про те, що вас оточує, головне, щоб ти знаходила час займатися цим, стимулювати розвиток головного мозку. А способів - величезна кількість.

Який результат я бачу - формування пам'яті (вона вже емоційно реагує на знайомі картинки), стимулювання лепету (під впливом емоцій їй хочеться виголошувати більше звуків). перед ноутом ми вчимося ставати бо презентації нам так цікави - так хочеться до них тягнутися.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#2997
Діти, як губка в себе все всмоктують, то чому б це не використати. Просто слід памятати, що до 5 років основниа діяльність малюка-гра і вчити його треба грою.
Аватар користувача
дякуючі kompot
#3002
Анютка писав:Діти, як губка в себе все всмоктують, то чому б це не використати. Просто слід памятати, що до 5 років основниа діяльність малюка-гра і вчити його треба грою.
З першим погоджуюсь абсолютно, і якщо дитині приділяти увагу, проводити з нею час, вчмти ії гратись, гратись разом з нею, дозволяти ій брати у руки різні предмети, порпатись у воді - то жодні методики не потрібні.
А от стосовно другого, як на мене, малюки охочіше виконують дорослу роботу, щоб бути. як мама, як тато. Зі старшим ми миємо посуд, підлогу, взуття, ліпимо вареники, пилососимо - не граємось, а саме виконуємо домашню роботу. А молодша(рік і місяць) вранці допомогає прибирати ліжка - носить подушки у шафу, з такм виглядом, ніби світ рятує.

А щодо усіх методик, просунутих дорогучих іграшок - "блажь", і замануха для батьківю, до всього варто ставитись виважено, без фанатизму. Найголовніше для дитини -увага, любов і спілкування з батьками.
Аватар користувача
дякуючі koriza
#3009
Я не проти шкіл раннього розвитку якщо там з дітьми грають, провокують вигадувати ігри та нестандартно використовувати різні предмети, займаються з ними ліпленням і малюванням, якщо вони при цьому багато рухаються і спілкуються між собою. Взагалі роблять на заняттях все те, що батьки мали б робити, але лінуються

Але якщо дітей навчають читати в 3 роки і таблицю множення в 6 років ... Навіщо???? Які переваги для дитини забезпечить читання з 3 років? Які переваги в знанні таблиці множення на рік раніше за інших діток?
Аватар користувача
дякуючі bob
#3015
Всі подібні школи є, на жаль, досить дорогими. У нас, наприклад, немає коштів, щоб дозволити собі такі студії. Але мені подобається ідея (коли дитині цікаво, коли вона із задоволенням займається).
Але головне, все-таки, щоб дитину в сім"ї по-справжньому любили. Не задовільняли всі її примхи, не сюсюкались, не поводились за емоціями (сьогодні мені добре, все одно що дитина робить, а завтра в мене поганий настрій і я зірвуся, коли вона щось вдесяте зробить - і не зрозуміє, чому попередні 9 разів нічого не було на ту саму дію.) І коли ставлення батьків послідовне, з урахуванням індивідуальності кожної дитини (бо коли їх більше двох - лишається тільки дивуватись, які вони різні і якого різного вимагають підходу). Це, на мою думку, і є атмосферою, в якій дитина розвивається найкраще.

Бо інколи у батьків вистачає грошей на всі модні системи виховання, а мудрості і терпіння на послідовне ставлення до дитини бракує - тоді це сумно спостерігати.
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#3019
bob, цілком з вами згодна. Мені чомусь здалося, що всі ці школи потрібні тільки тоді, коли у батьків не вистачає часу щоб займатися в власними дітьми. Бо я не думаю, що нас з вами навчали за такими методіками і з нас виросли погані люди. [/b]
дякуючі yusmal
#3027
Взагалі, до всього тре підходити з творчістю. От, там зверху пост прочитала "всі методики були придумані" для дітей з вадами розвитку. Так то воно так, але давно вже всі методики адаптовані і прив.язані до дітей без вад розвитку, а скажімо, така методика, як розвиток за Монтесорі, дозволяє разом виховувати різновікові групи дітей, а ще дозволяють в колективі присутність дітей з синдромом Дауна.
Ми з півроку почали дивитися доманівські презентації, купували та виготовляли іграшки за Монтесорі, а садочок в нас "зайцівський", до речі, державний, ми доплачуємо тільки за карате і англійську. Зараз малим три, вони знають всі букви (не тому, що їх вчили, а тому що їм були цікаві ігри з ноутом, тому що їм було цікаво перебирати картинки зі словами і т.д.), ноти, цифри, розбираються, де Мане, а де Ван Гог. Чи дасть їм це щось в житті, поняття не маю, особливо якихось надзавдань перед собою я не ставила і взагалі не можу сказати, що весь свій час віддавала дітям, оскільки я педагог, журналіст, та й по дому треба встигнути.
Єдине, що можу сказати, наступає момент, коли традиційне виховання батьки-діти займає домінуючу позицію. Ага, мама плете гердан з бісеру, дайте доці великий бісер і жилку, вона буде нанизувати - от вам дрібна моторика, ага, бабуся вишиває - дайте голку для вишивання (з тупим кінцем) і просто будьте поруч, навіть якщо вона просто протягне нитку - це перша ластівка творчості, тато пише програму, най син посидить біля нього, подивиться, як пальці бігають на клаві, а на екрані з.являються нові рядочки. Одним словом. Малим три, і виховання "прикладом" стало домінувати над всіма іншими вихованнями.
Думаю, наше, українське виховання є найліпшим для наших дітей. Батько різьбить по дереву? Син теж захоче це робити. Мама в.яже сведра? Прекрасно. А ліпка вареників усією родиною! Це ж скільки можна всього з тістом придумати (мені, наприклад, бабуся завжди давала вареники ліпити, маю підозру, що потім їх чи викидала, чи переліплювала, але ж я таким чином з самого маленького вчилася готувати їсти). Основне не сюсюкати з малим: чого тобі ше хочеться, бусінка, а запропонувати робити дорослу роботу на рівні з дорослими, так, як вміє: попросить допомоги, допомагаємо, ні - тільки дивимося, щоб все було безпечно.
Воть.
ЗІ. Хоча від Домана, Монтесорі і Зайцева, навіть Спока часом я не відмовляюсь. :) Але вже спокійно вишиваю, бісерю, пишу і малюю в присутності дітей, вони просто займаються тим же :). Хоча, ніби, їм ще не можна, бо ж "містить дрібні предмети", просто я поруч, не вказуючи, а допомагаючи, коли попросять.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#3034
koriza писав:Які переваги для дитини забезпечить читання з 3 років? Які переваги в знанні таблиці множення на рік раніше за інших діток?
Не в 3 звичайно. Але діти яким мами читають книжки і які з задоволенням розглядають картинки вже в 4 бігають за мами і просять навчи. Ви ж чули розповіді про діток, які випитують то в мами то в тата по букві.
Навіщо. Спочатку ви розповідаєте малечі казочку, потім читаєте казочку, потім вона самостійно читає казочку-почувається дорослою, і не сидить понуро з книжкою чекаючи доки ви завершите свої справи, а потім дитина знає, книжка-це цікаво, і зохотою, читає не лише казочки, але й пізнавальну літературу.
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#3035
Анютка, розкажіть, а що це дає?
Наприклад я початала читати классі у 9му, а до того мені це заняття не подобалося. Хоча в школі вчилася гарно.
Я все ж таки досі не зовсім зрозуміла що дає ранній ранній розвиток вже у дорослому житті?
Аватар користувача
дякуючі Inneska
#3070
А я все-таки визначила для себе відношення до раннього розвитку – це правильно!!! Ми йдемо у ногу з часом, робимо життя наших дітей яскравіше – іграшки, картинки, кубики все це стимулює до мислення, раннього розуміння і спілкування. Для мене це не в якому випадку не вчення за партою – це розвиток у вигляді гри, але за допомогою різних методик. І батьків тих, що займаються зі своїми дітьми таким розвитком не можна назвати ледарями – це величезна праця – яскраво будувати кожну хвилину життя дитини
Аватар користувача
дякуючі bob
#3078
Анютка писав:Навіщо. Спочатку ви розповідаєте малечі казочку, потім читаєте казочку, потім вона самостійно читає казочку-почувається дорослою, і не сидить понуро з книжкою чекаючи доки ви завершите свої справи, а потім дитина знає, книжка-це цікаво, і зохотою, читає не лише казочки, але й пізнавальну літературу.
О! Оце мене по-справжньому цікавить - читання.
Що можна зробити, щоб замотивувати, щоб дитині було цікаво? В одних і тих самих сім"ях одну дитину не можна відтягнути від книжки, а другу не усадиш.
Від чого це залежить?
Хтось може поділитись досвідом позитивного мотивування до читання?
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#3094
bob писав: О! Оце мене по-справжньому цікавить - читання.
Що можна зробити, щоб замотивувати, щоб дитині було цікаво? В одних і тих самих сім"ях одну дитину не можна відтягнути від книжки, а другу не усадиш.
Від чого це залежить?
Хтось може поділитись досвідом позитивного мотивування до читання?
В дитинстві я відносилася до тих дітей, яких за книгу не усадиш, як тільки мене не мотивували, все було даремно.
Але з годом я читати таки почала, САМА. Коли мені перестали про це нагадувати, коли всі були упевнені, що читати я не почну ніколи і від мене відчипилися.
Мені здається це індивідуально у кожному окремому випадку, бо мені було не цікаво читати в дитинстві пригоди, а ось у школі "Преступление и наказание" Достоєвського читала з превиликим задоволенням.

Недавно я наткнулся на сайт, который полностью пер[…]

це так

Привіт

Помощь юриста

привіт

Ще більше корисного та цікавого!