МамаТато

[JuliaL]

першого свого сина я народжувала сама і трохи важко майже добу під крапельницями чоловіка на той час навіть в місті не було, та й чесно сказати ні разу за ту добу мені не хтілось щоб він був біля мене, незнаю мож просто я така людина але вважаю що це потрібно проходити самій, мені було так легше через це і донечку я народжувала сама. а що стосується уваги лікарів то мені здається, що думка про те, що при сімейних пологах буде більш уваги, неправильна! просто тре вибрати хорошого лікаря і від цього буде залежати результат пологів! а не від того що в родблоці біля жінки буде знаходитись чоловік! потрібно просто вірити в себе і в свого лікаря!

[lebid_83]

Біля мене була акушерка,яка не розуміла,що таке пологи (дітей не мала).З переймами мене послали одну в аптеку собі за ліками.(Я вважаю це недопустимо).Коли прийшов чоловік на пологи вони біля мене запригали на ципочках.А лікар прийшов тільки на пологи,всі перейми і потуги контролювала акушерка.Такщо присутні рідні на пологах необхідність.А лікаря мені рекомендували як професіонала.(моя думка з цим не співпадає).До нього я народжувати більше не піду.

[JuliaL]

значить вам просто не пощастило з лікарем або мені дуж пощастило я двох своїх діток народила в нього і дуж йому вдячна, тому шо в іншій лікарні мені взагалі сказали що я сама не рожу тільки кесеріво тре робити, а я народила двох дітей сама і без розривів. кажу ж це тільки моя думка, моя життєва ситуація і якби навіть все повернути я б не хотіла щоб мій чоловік дивився як мені боляче і абсолютно нічим мені не міг би допомогти

[lebid_83]

Щоб чоловік чимось допоміг треба пройти курси.А в якому місті ви народжували?

[JuliaL]

у Вінницькій обл

[JuliaL]

хоча не розумію яка різниця в якому місті кажу ж що на мою думку головне знайти хорошого лікаря і все буде гуд

[svetohek]

Привіт усім. Дуже цікава тема. Коли я ходила вагітна я була проти партнерських родів. Вважала що жінка повинна перетерпіти сама всю біль. Але коли все почалося - схватки,пологи мій чоловік був поряд.
Як згадаю як мені було добре коли він мене підтримував, намагався всіма способами розвеселити. Від самої думки що він поруч мені було легше переносити страшну, невиносиму біль.

[Mirra]

С ним иль без него - все тот же риторический вопрос! Даже не знаю что ответить... Когда я узнала что беременна, то для себя естественно решила, что рожать буду с мужем. Когда сообщила ему об этом - он конечно же начал искать причины и предлоги. Я решила закрыть эту тему на небольшое время, т.к. понимала заставлять нельзя. Потом, после каждого посещения консультации я как бы не взначай затрагивала тему присутствия на родах, если натыкалась на стену непонимания - откладывала до следующего раза и так по сегодняшний день. Завтра нам нужно идти вдвоем на лекцию о партнерских родах, врач сказал, что если муж не будет присутствовать на этой лекции, то может и близко не приближаться к род.залу. Я так и сообщила своему любимому. В ответ услышала виноватое бурчанье среди которого разобрала фразу согласия. Ну вот завтра и узнаю готов он к совместным родам или нет :hihihi:
А для себя я поняла, что хочу чтобы он был рядом только до момента рождения (пока будут схватки) и уже потом как Манюню положат на живот, а самого процесса чтоб не наблюдал. Сообщила ему такой вариант- задумался! В конце добавила, что заставлять не буду если вдруг передумает - обнял и что-то милое пробурчал себе под нос. Надеюсь это было согласие на совместные роды :hehe:

[Mirra]

Сегодня ходили на лекцию по партнерским родам вдвоем! Через 15мину,т посмотрев на милого, поняла, что это была плохая затея...
Высидел до конца, даже делал упражнения которые требовались... но вместо расслабления я чувствовала напряжение
Завтра ворое занятие и последнее. Если откажется и не пойдет заставлять не буду! За присутствие на родах я уже молчу, пусть решает сам

[Anpa4ino]

мій чоловік був категорично проти партнерських пологів, а моя думка постійно мінялась! Через занадто часті лежання на збереженнях, а потім ще й дитинка 2 рази обернулась пуповиною, мені хотілось, щоб хтось був на пологах, і якщо б попався байдужий персонал, то хтось з моїх взяв би ситуацію під контроль. Вкінці-кінців, ми вирішили, що народжуватиму я сама, але чоловік чатуватиме під родзалом. але пологи виявились настільки стрімкими, що він не встиг вийти і мусив мені допомагати. нашого сина він побачив першим - у них безумна взаємна любов! до мене відношення в інтимному плані не погіршилось, я б сказала навіть навпаки. про те, що ми народили нашу дитинку разом я не жалкую ні хвилини! :hello:

[jara]

На даний час я власне вирішую чи народжувати із чоловіком і мені так здається що принаймі мій чоловік не готовий до такого іспиту. Тай і я не дуже хочу щоб він бачив через що мені прийдеться пройти, пологи для мене дуже особиста "річ". Мабуть я краще попрошу мамусю бути зі мною, так мені буде спокійніше.

[Anpa4ino]

Н Мабуть я краще попрошу мамусю бути зі мною, так мені буде спокійніше.

за дуже старовинними повір ями мама не повинна бути при пологах дочки. Таке й зараз рідко практикують. Тим більше, ви рватимете їй серце, вона бачитиме муки своєї дитини

[kompot]

Н Мабуть я краще попрошу мамусю бути зі мною, так мені буде спокійніше.

за дуже старовинними повір ями мама не повинна бути при пологах дочки. Таке й зараз рідко практикують. Тим більше, ви рватимете їй серце, вона бачитиме муки своєї дитини

жоден забобон ще ніколи нікому користі не приносив. jara, беріть того, кому довіряєте, хто зможе реально Вас підтримати і допомогти: маму-сусідку-сестру-подругу-чоловіка, не так важливо...Але, повірте, що занадто "трепетним" ставлення до чоловіка, Ви ризикуєте отримати одразу двох дітей, і жодного чоловіка :hihihi:

[Mirra]

[b]jara, беріть того, кому довіряєте, хто зможе реально Вас підтримати і допомогти: маму-сусідку-сестру-подругу-чоловіка, не так важливо...Але, повірте, що занадто "трепетним" ставлення до чоловіка, Ви ризикуєте отримати одразу двох дітей, і жодного чоловіка [/color[/b]]
На роды взять просто человека которому доверяешь - мало! Мне на курсах сказали так: подруга должна быть рожавшей как и сестра, если берете сестру. Мама должна быть не старше 50 лет и с прогресивными взглядами на жизнь (не впоминать свои роды и не указывать акушерке и врачам что они должны делать) к тому же иметь отличное здоровье! Муж, это самая идеальная кандидатура! Мы вчера с моим ходили на вторую лекцию. В момент рождения ребенка (от появления головки и до момента как манюсечку положат маме на живот) будущего папу ни кто держать не будет, он может просто выйти, а так же не рекомендуют присутствовать при выходе последа (врачи сами выводят молодого папашу).
Мой, посмотрев на все это, теперь ходит и заставляет делать все упражнения которые были на лекции. Похоже что пойдем рожать вместе
И еще, не знаю на сколько это правда, но слышала такое : Мужчина взрослеет (становится более мужественным) после двух ситуаций: когда умирает его мать и когда рождается его ребенок

[Anpa4ino]

жоден забобон ще ніколи нікому користі не приносив. jara, беріть того, кому довіряєте, хто зможе реально Вас підтримати і допомогти: маму-сусідку-сестру-подругу-чоловіка, не так важливо...Але, повірте, що занадто "трепетним" ставлення до чоловіка, Ви ризикуєте отримати одразу двох дітей, і жодного чоловіка :hihihi:

я знаю про що кажу, маму беруть дуже рідко, я майже три місяці вагітності провела на збереженні - за цей час неодноразово чула, коли самі лікарі відмовляли людей від таких ідей, - мама тільки заважатиме, тому й повір я таке, замітьте - не забобон, а ПОВІР Я