МамаТато - усе, що ви маєте знати про дітей

Більшість моїх знайомих народжували без чоловіка, та існує думка про те, пологи з чоловіком проходять простіше, це допомагає чоловікові відчути відповідальність. А як народжували ви? Якщо плануєте мати дитину, то хотіли б, щоб чоловік бува присутнім?

Я только за!!! всеми руками :D
Мы планировали рожать вместе с мужем, но судьба распорядилась иначе. Мне делали КС, так что в операционную идти он отказался (охотно понимаю причину), но зато Ванюшу выложили на грудь именно ему. Я не придерживаюсь мнения пожалеть мужу нервы. Все этапы жизни ребенка должны проходить вместе. Так что милые будущие мамочки!!!Рожайте вместе!!!!Партнерские роды пройдут быстро, легко и безболезненно :wink:

aronskaya, а как вы рожали (или собираетесь рожать)

Я хочу максимально залучити чоловіка до підготовки до пологів, до всього, до чого його можна залучити. Щоб він не відчував себе "зайвим" і розумів, що робиться і чому. Я двома руками за те, щоб він прочитав максимум корисної літератури з приводу вагітності й дітей взагалі.
Але я не хотіла б, щоб він був причетний при пологах. Він не зможе мені допомогти (окрім як потримати за руку, та, думаю, мені буде ні до цього). По собі знаю, що це таке, коли ти не можеш допомогти. Коли людині біля тебе, близькій людині складно, а ти фактично нічого не можеш зробити. Тому я за те, щоб він зайшов, коли пологи закінчаться.

Ну пусть физической помощи он вам не окажет, но морально это оч большая поддержка :wink:

Можливо. Та, я думаю, непросто буде не тільки мені, а й йому. І чим більше я побережу його, тим більше він потім зможе підтримувати мене. Адже з пологами складнощі, я відчуваю, тільки почнуться. А він молодець, завжди, коли в нього є сили, він мені допомагає та підтримує.

Про моє ставлення до пологів з чоловіком читайте в рубриці ПРАВДА ПРО ПОЛОГИ В УКРАЇНІ

Я рожала вместе с мужем.Остались оба очень довольны,хотя еще в начале была твердо уверена что буду рожать сама.Муж мне не делал никакого масажа при схватках,но очень поддерживал морально своим присутствием

Якщо чесно, то не хотіла би щоб мій чоловік на те все дивився.... Допомогти при схватках, заспокоїти - будь-ласка, але до родового залу - ні-ні :shock2:

Привіт майбутні і теперішні мамулечки! Я народжувала зі своїм чоловіком, у мене були дуже важкі пологи які тривали 25 годин. Мій чоловік був біля мене від початку аж до народження нашого синочка і без його допомоги я б не справилась, за що дуже йому вдячна. А коли почала виходити дитина, шия була обкручена пуповиною два рази, він мені очі закривав щоб я не злякалась.А після родів сказав що почав поважати мене ще сильніше і щоб свідомо родити вдруге треба мати велику мужність.

Nastyusha писав:Якщо чесно, то не хотіла би щоб мій чоловік на те все дивився.... Допомогти при схватках, заспокоїти - будь-ласка, але до родового залу - ні-ні :shock2:

І я тієї ж думки :bye:

Anonymous писав: А коли почала виходити дитина, шия була обкручена пуповиною два рази, він мені очі закривав щоб я не злякалась.

Моє дитятко й обкручене не було і я все-одно ТУДИ не дивилася. Для чого скрючуватись і заглядувати, краще при потугах тужитись, а в перервах відпочивати.
І чоловікові нічого заглядувати, хай краще заглядує мені в очі. :hihihi:

Анютка писав: І чоловікові нічого заглядувати, хай краще заглядує мені в очі. :hihihi:

Атож, все-таки присутній?

Усю мою вагітність ми собиралися народжувати разом з чоловіком, правда він то хотів, то не був у цьому впевнений. Я хотіла, щоб він був присутній лише на переймах. Чомусь мені здавалося, що потуги – це якось страшно. А перейми не дуже..

Але так склалися обставини і нашого тата взагалі не було у місті, коли я народжувала. Отже у пологовому будинку зі мною була моя мамуся. Я ще сумнівалася брати її з собою чи ні. Але щоб я без неї там робила я не знаю.І саме на сватках – не говоритиму, щоб не налякати плануючих, що пологи це страшно ( я збираюся і за другим, і за третім), але це дуже не просто і бути там одній фізично на мій погляд було б не можливо. Потім я як уявила собі все це, але лише з чоловіком – і зрозуміла, що він би мені так не допоміг, і краще б напевно був на потугах. Але – це мій чоловік такий. Є такі чоловіки, що впораються і допоможуть.Але я удруге все одно піду народжувати з мамою.

Я - за пологи з татом. Це така підтримка! І це так зближує!
Але - дуже багато залежить від думки самого чоловіка на це. Якщо він категорично проти - тут нічого не вдієш