- 29-05-2011, 12:54:32
#8288
В опитуванні навмисне немає варіантів типу "Не знаю", "В чомусь так, а в чомусь ні"-Спробуйте визначитись
Що робитиме після уроків? Так, я ціную СССР за систему жовтеня-піонер-вожатий, де дітей вчили спілкуватись-дружити-приймати рішення.
Але підпускати чи н6е підпускати до компа-хіба це складність?. Наші батьки не пічкали намм з 8міс голови цифрами-буквами-англійською, не тому, що не існувало методик, а тому що немали на це часу-бо за ніч треба було прокинутись 8 разів і переодягнути дитину, а вдень треба було гріти воду і терти руками какашки-руки стерті до мозолів, і коли мама мене гладила рука у неї була не ніжна, а ширшава від порошків, які мало що виводили, тож доводилось замочувати і виварювати, щоб ми одягли чистеньке.
А мої батьки всього лише жили в гуртожитку, а про села, де дитятко плаче в тіньочку, бо мама в городі чи хліві я й не згадую--гурток вибрати-ото проблема!
Я звичайно відштовхуюсь від своїх батьків. Але є ще фінансова сторона питання-коли витерті колготи ніхто не викидав, а ніс братикам-сестричкам, бо треба було мати знайомих знайомих, щоб одягнути дитину. Да у нащих дітей іграшок-книжок-кіндерів стільки, що вони лінуються знайти в ящику потрібне. А гудзичком на ниточці погратись? А в пляшку 5 квасолин і торохти на здоровячко-розвивай слух. А на тобі кабачка-виріж очі і рота, буде лялька. А лялька-мотанка не тому, що час ніде дівати, а тому що лялька дорога і голова в неї важка глиняна-і коли голова розбивається, горе в дитини не на 10 хв-а наші діточки висмикують лялькам руки, ми кажемо "китайське гамно" і несем у смітник, а де слова "аяяй-лялі боляче"
Ух, здається виговорилась. Навіть смайлики тикати не буду.
Чекаю ваших протестів.
Rina писав:Просто зараз у нас, як у батьків відповідальності більше за свою дитину, більше із-за великої кількості інформації і всього такого. Раніше - що по телебаченню покажуть, то і наше. Мені здається - нашим батькам було набагато простіше нас виховувати.У нас більше відповідальності? Я не можу сказати, що сучасні батьки більш відповідальні. Хіба вибрати дитині мультфільм це відповідальність? Так часто мами в півока дивляться за дитям в пісочку, бо тут цікавіше-пиво й плітки з сусідами... Виховати хорошу людину, таку щоб потім легко й достойно жила-оце відповідальність, а не гонитва за передовими методиками. Думаю ви просто звинувачуєте своїх батьків у безвідповідальності.
Atlika писав:Мені здається тому, що в наших бітьків не було такого вибору, як зараз, багатьох спокус. Їм не потрібно було замислюватися чи пускати дитину до комп'ютера чи ні і хвилюватися за те, що у дитячому садку її не навчать поганим словам, переживати за те як дитина проведе літо. Було простіше, були гуртки (БЕЗКОШТОВНІ), дитячі табори ті багато чого іншого.Де дитина проведе літо? Так, було легше.
Що робитиме після уроків? Так, я ціную СССР за систему жовтеня-піонер-вожатий, де дітей вчили спілкуватись-дружити-приймати рішення.
Але підпускати чи н6е підпускати до компа-хіба це складність?. Наші батьки не пічкали намм з 8міс голови цифрами-буквами-англійською, не тому, що не існувало методик, а тому що немали на це часу-бо за ніч треба було прокинутись 8 разів і переодягнути дитину, а вдень треба було гріти воду і терти руками какашки-руки стерті до мозолів, і коли мама мене гладила рука у неї була не ніжна, а ширшава від порошків, які мало що виводили, тож доводилось замочувати і виварювати, щоб ми одягли чистеньке.
А мої батьки всього лише жили в гуртожитку, а про села, де дитятко плаче в тіньочку, бо мама в городі чи хліві я й не згадую--гурток вибрати-ото проблема!
Я звичайно відштовхуюсь від своїх батьків. Але є ще фінансова сторона питання-коли витерті колготи ніхто не викидав, а ніс братикам-сестричкам, бо треба було мати знайомих знайомих, щоб одягнути дитину. Да у нащих дітей іграшок-книжок-кіндерів стільки, що вони лінуються знайти в ящику потрібне. А гудзичком на ниточці погратись? А в пляшку 5 квасолин і торохти на здоровячко-розвивай слух. А на тобі кабачка-виріж очі і рота, буде лялька. А лялька-мотанка не тому, що час ніде дівати, а тому що лялька дорога і голова в неї важка глиняна-і коли голова розбивається, горе в дитини не на 10 хв-а наші діточки висмикують лялькам руки, ми кажемо "китайське гамно" і несем у смітник, а де слова "аяяй-лялі боляче"
Ух, здається виговорилась. Навіть смайлики тикати не буду.
Чекаю ваших протестів.