Молода господиня приносить у новий для неї будинок інший спосіб ведення домашнього господарства, що виявляється не по духу свекрусі. Молода жінка ще тільки вчиться вести господарство, часто помиляється і, звичайно, вельми хворобливо сприймає зауваження досвідченої господині. У подібній ситуації чоловікові не слід ставати в позу третейського судді (самим своїм положенням чоловіка і сина він не годиться для такої ролі), а завжди захищати дружину, навіть у тих випадках, коли він бачить, що має рацію його мати, а не дружина. Чоловік повинен підтримати в дружині її віру в себе, допомогти їй подолати тимчасові труднощі і вселити відчуття спокою і задоволеності.
Ніякий син, навіть найсамостійніший, не буває абсолютно незалежний від матери. Він ніколи не скаже їй прямо те, що, на його думку, може образити її, або ж дозволить їй так тлумачити його слова, що він віддає перевагу молодій дружині. Тим більше необхідно, щоб син, що безумовно встає на сторону дружини, залишившись наодинці з матер’ю, пояснив би їй мотиви своєї поведінки.
Але розумна поведінка чоловіка ще не гарантія вирішення всіх можливих проблем. Що ж з того? Свекрухи, як і всі ми, трапляється, втомлюються, стають дратівливими, вимагають уваги до себе, хоча, як всі люди літнього віку, не відрізняються особливою гнучкістю в поведінці. Мудра невістка винна сама пристосуватися до свекрухи, стати її союзником. Шлях до серця свекрухи пролягає через її інстинкт материнства. Невістка повинна стати для свекрухи дочкою уважнішою і слухняною. Кожна свекруха любить повчати і радити, тому правильно поступають ті невістки, які слухають уважно та не перебивають. У принципі, свекруха може і не помітити, що робите ви все одно по-своєму. Будь-яка мати пишається тим, що їй вдалося виростити вихованих дітей, а матері синів — особливо. Невістка може сказати так свекрусі навіть у тому випадку, якщо вважає, що мати надмірно зніжила свого сина. Перед тим, як казати щось свекрусі (невістці), подумайте, чи зможе вона перенести з легкістю почуте від вас. Так? Ні? Звичайно, ви можете не зважати на цю пораду, але для вас же краще мати біля себе більш щасливу та задоволену родичку.
Невістка та свекруха не повинні бачити одна в одній свою суперницю: такий бій програють обидві сторони, це позбавлено всякого сенсу. Любов сина до матері і любов сина до дружини — це абсолютно різні речі. Ревнощі двох жінок — невістки і свекрухи — не приносить нічого іншого, окрім гіркого відчуття розгубленості і несправедливості. Бідолаха чоловік виявляється між двома млиновими жорнами. Особливо пригноблює матерей думка, що її «хлопчиком» оволоділа чужа жінка і вона назавжди втрачає його. Молода дружина повинна переконати свекруху, що вона не збирається позбавляти її сина, що, навпаки, вона отримала ще й доньку і скоро отримає внуків, які продовжать її рід.
Труднощі, що виникають в сумісному житті двох сімей, легше вирішуються, коли з батьками розмовляють не невістка або зять, а власний син і дочка. Своїх дітей батьки зрозуміють швидше, їм швидше підуть назустріч і більш охоче пробачать те, чого ніколи не пробачать невістці або зятеві. З іншого боку, і батьки повинні ясно розуміти, що вони не мають права втручатися в приватне життя молодожонів, що таке втручання не влаштовувало і їх, коли вони були молоді і їм хотілося побути наодинці один з одним, про щось помріяти.
Якщо вже виникла нова сім´я, то згуртованість повинна стати першою і основною умовою її існування. Згуртованість як усередині молодої сім´ї, так і у відносинах з батьками. Не слідує ради спокою однієї із сторін ні ігнорувати іншу сторону, ні заперечувати право батьків на участь в радості молодих і вирішенні їх проблем. У всьому необхідно дотримувати розумне відчуття міри.
У батьків, особливо якщо вони на пенсії, є те, чого хронічно не вистачає молодим: часу. Бабусі й дідусі можуть приділяти онукам і внучкам значно більше часу, ніж молоді мати й батько. Та звичайно, ви маєте розуміти, що бабусі й дідусі мають повне право відмовитися няньчити маленьких дітей через стан здоров’я чи з інших причин. Проте коли молоді перекладають всю відповідальність за виховання своїх дітей на бабусю і дідуся, причому бабуся веде одночасно ще й домашнє господарство, вони переоцінюють сили літніх людей. Вимоги, що пред´являються до них, вже не відповідають їх віку, швидше виникає відчуття втоми, а втома у свою чергу приводить до частої зміни настрою, сварливості, і у результаті в будинку виникає напружена атмосфера взаємної незадоволеності, яка стає нестерпною як для молодих, так і для немолодих. Те, що батьки робили спочатку з радістю, стає тепер для них непосильним тягарем, від якого вони хочуть, але не можуть позбавитися. Не допускайте такої пригноблюючої обстановки. Ми ще і ще раз готові повторити, що конфліктам легше запобігти, ніж пізніше спробувати склеїти те, що вже безнадійно розбито.
